.png)
Гарне питання! Усім відомо, що водопровідна вода проходить очищення на фільтраційній станції та стараннями комунальних служб надходить до нас уже очищеною. Проте проста логіка підказує, що завдання такої великої структури як Водоканал зовсім не в тому, щоб забезпечити нам воду максимально високої якості. Їхнє завдання куди скромніше – домогтися того, щоб вода не становила небезпеки, відповідаючи ГОСТам та нормативам.
Головне, щоб у воді не було інфекції та інших бактеріологічних проблем – принцип простий, зрозумілий і пробачливий, а метод для його реалізації відомий давно – воду рясно хлорують, вбиваючи бактерії.
Хлор, природно, елементом, корисним для здоров'я зовсім не є, але тут діє принцип меншого зла - бактерії здатні натворити куди більше бід. І хоча хлор канцерогенний, а вживання хлорованої води протягом 40 років удвічі збільшує ризик онкологічних захворювань – із цим доводиться миритися.
Зверніть увагу, що все сказане вище - це, так би мовити, ситуація взагалі. Але ми живемо не взагалі, ми живемо в приватних умовах, які можуть дуже відрізнятися. І не на краще, на жаль, бік. Ну ось так просто - згадаємо, наприклад, що водопровідні труби служать десятиліттями, і всі ці десятиліття в них утворюються різні відкладення, нарости й т.д. Кипить, іншими словами, невідоме пересічному споживачеві води життя – у всьому своєму розмаїтті. Страхітливому різномаїтті, прямо скажемо. Звичайно, саме цю проблему і покликане вирішувати хлорування, але... різні випадки можуть бути.
Додамо до цієї неоптимістичної картини ще кілька міркувань. Ви впевнені, що труби, якими надходить ваша вода, не мають тріщин, теч, розривів. Ну, поки вода біжить під великим тиском – усередину труби нічого стороннього ззовні не влучить, швидше за все. А як не біжить? Якщо аварія, розрив, плановий ремонт на станції. Та й станція. Вам відомий технічний стан саме вашої станції, що фільтрує? Воно належне? Ви впевнені у цьому?
Підбиваємо проміжний підсумок і переходимо до головного. Отже, воду потрібно фільтрувати. Це не забаганка, не зайва обережність – це розумний вибір людини, для якої її здоров'я та здоров'я її близьких має важливе значення. Вода, яку ми п'ємо - має бути абсолютно чистою і тут, як кажуть, без варіантів.
Тепер спробуємо розібратися – чим краще фільтрувати воду.
Глечики з фільтрувальними картриджами та фільтрувальні насадки на кран – найпростіший варіант. З розряду «краще ніж нічого».
Плюси використання глечика – легкий та дешевий, не потребує підключення до водопроводу, наповнювати його можна з будь-якої місткості. Добре підійде для використання на дачі.
Мінуси – малий ресурс картриджа, повільна швидкість очищення. Коли картридж не використовується, він безпосередньо контактує із повітрям, що сприяє розмноженню бактерій. Вугілля, що використовується у фільтрі, має пухку структуру, вода здатна пробивати в ньому канали та проходити не фільтруючись. На відміну від Глечика з картриджами, що фільтрують, фільтри для очищення побутової води мають більший ресурс і якісно іншу якість очищення води.
Насадки на кран. Плюси – невелика ціна, компактність, швидка фільтрація води. Зручно брати в подорожі туди, де можна під'єднати його до водопровідного крана. Простота установки. Мінуси - дуже невеликий ресурс картриджа, низька якість фільтрації.
Як бачимо, фільтри для води розглянутого типу із завданням повноцінної фільтрації не справляються і для повсякденного застосування не дуже підходять.
Стаціонарні проточні фільтри.
Найпоширеніший тип фільтрів – стаціонарні проточні фільтри. Такі фільтри встановлюються, як правило, під мийку та підключаються безпосередньо до водопроводу. Стаціонарні фільтри можуть мати одно-, дво-, триступінчасті системи очищення. У цій же групі знаходяться і фільтри, що використовують у своїй системі принцип зворотного осмосу, але ці фільтри заслуговують на те, щоб про них поговорити докладніше, що і буде зроблено нижче.
Якщо порівнювати проточні фільтри з глечиками та насадками на крани, які, чесно кажучи, відносяться не так до реальних систем фільтрації, як до засобів самозаспокоєння «я п'ю очищену воду», то плюси стаціонарних фільтрів незаперечні.
Вони мають окремий зручний краник для питної води, воду фільтрують швидко, ресурс їх картриджів (якщо ці картриджі – якісні та від надійних виробників) набагато вищі – до 150 тисяч літрів.
Крім того, ці фільтри уніфіковані і можуть використовуватися картриджі різних виробників.
Ще один важливий момент – стаціонарні багатоступеневі системи фільтрації, внаслідок використання різних картриджів, можуть налаштовуватися під окремі види забруднень, характерних для води, що надходить саме з водопроводу.
Стаціонарні фільтри надійно видаляють основну кількість хлору та важких металів, органічні домішки, бензол, нафтопродукти, усувають неприємні запахи.
Наприклад, такі фільтри можуть комплектуватися спеціальними картриджами, що знижують жорсткість води, що видаляють механічні домішки. Видаляються і цистобактерії, які не гинуть під час кип'ятіння. Але не обійшлося у стаціонарних проточних фільтрів без мінусів.
Виробники чесно пишуть, що фільтри затримують саме «основну» кількість шкідливих домішок, тобто повного очищення не відбувається.
Можуть не затримувати ті чи інші види домішок та забруднень – це залежить від комплектації фільтрів різними видами картриджів. Не всі, наприклад, можуть очистити воду від важких металів. Вугільні фільтри не затримують ртуть та солі важких металів. Крім того, на картриджах осідає весь бруд, який був у воді, з часом розростаються колонії бактерій, і міняти картриджі потрібно кожні 6 місяців.
Спробуємо резюмувати:
проточні фільтри коштують відносно недорого, дозволяють отримувати питну воду прийнятної якості, але на всі 100% проблему не вирішують. Але з ними набагато краще, ніж без них.
Системи зворотного осмосу.
Строго кажучи, системи зворотного осмосу так само відносяться до стаціонарних проточних фільтрів, проте технологія, застосована в роботі таких систем, змушує говорити про них окремо, хоча фільтри, описані вище, є лише ступенем попереднього очищення в системах зворотного осмосу.
Система зворотного осмосу дозволяє досягати абсолютного очищення води. Жодних домішок, жодних забруднень. Тільки вода та кисень. І справа не в тому, що в системах зворотного осмосу використані якісніші фільтри. Просто система зворотного осмосу діє інших принципах, ніж всі фільтри «попереднього покоління». Сам принцип зворотного осмосу ми докладно описали в іншій статті, а тут скажемо головне – спеціальна мембрана, що діє за принципом живої клітини, не здатна пропускати через що-небудь, крім молекул води та кисню. Таке очищення на молекулярному рівні повністю вирішує проблему отримання абсолютно чистої води.
Ще одне дуже важливе зауваження - на відміну від вугільних фільтрів мембрана системи зворотного осмосу не накопичує в собі відфільтровані забруднення, оскільки працює на зовсім іншому принципі, розділяючи потік води, що входить, на дві частини. Одна частина проходить крізь мембрану та очищається, а друга, забруднена частина, омиває поверхню мембрани та йде в каналізацію. Таким чином, висока якість одержуваної води залишається постійною з часом.
Що можна зарахувати до мінусів системи зворотного осмосу? У технічному плані –
нічого. Як і в плані результату. Єдиний мінус – ціна фільтрів із застосуванням такої системи дещо вища, ніж у фільтрів «попереднього покоління».
За якість доводиться платити, правда про жодні позамежні суми мова все ж таки не йде. Тим більше, що Система зворотного осмосу вимагає набагато меншого догляду та обслуговування, знижуючи витрати на підтримання її у працездатному стані.